Анничка Первак - место жительства и мобильный номер

У нас ще так багато нас - без нас: Мене - без тебе, а тебе - без мене. Таке минуле за плечима темне, Таких облич рясний іконостас. Чужих облич я бачу у очах Твоїх, коли схиляюся над ними. Прости мені! Простиме й непростиме. І я прощу, хоч зроду не прощав. І я прощу, хоч зроду не прощу. І ти - не треба, не прощай, будь ласка. В нас навіть кров з минулим запеклася І заплелася цівками дощу. Болять мені ті двадцять тисяч днів, Що ми з тобою прожили окремо. Хоч я без тебе, але й ти - без мене, Нема по них ні спогадів, ні снів. У нас ще так багато нас - без назв. Без імені і майже ще без долі Я йду до тебе... і крізь тебе... далі... В минулий простір, у зворотній час. У нас ще так багато нас - без нас... Ірванець

ГОСПОДИ, ДАЙ МНЕ ДУШЕВНЫЙ ПОКОЙ, ЧТОБЫ ПРИНИМАТЬ ТО, ЧЕГО Я НЕ МОГУ ИЗМЕНИТЬ, МУЖЕСТВО - ИЗМЕНЯТЬ ТО, ЧТО МОГУ, И МУДРОСТЬ - ВСЕГДА ОТЛИЧАТЬ ОДНО ОТ ДРУГОГО.