Оля Рошко - место жительства и мобильный номер

Медицина, філсофія

Все заежить від настрю

1. Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! 2. І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо! 3. І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного! 4. Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, 5. не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, 6. не радіє з неправди, але тішиться правдою, 7. усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! 8. Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується. 9. Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно; 10. коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне. 11. Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче. 12. Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я. 13. А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов! Как хорошо быть той, в которую верят. Или которой верят. Или хотя бы той, после которой продолжают во что-то верить. Когда тебя любят, не сомневаешься ни в чем. Когда любишь сам, сомневаешься во всем.. Человека можно полюбить после того, как его хорошо узнаешь, а разлюбить после того, как узнаешь слишком хорошо. Не люби нікого і ти будеш подобатись всім. (Яскравий приклад – Доктор Хаус). Ми постійно сидимо в неті… і чекаємо, коли біля ави одної людини появиться надпис “online”…і в кожного ця людина своя…

Я не Ангел...Я такая, как есть, я не буду другой, я такая, как есть, я останусь такой, я наивна бываю, бываю вредна, но,такая как есть, Я НА СВЕТЕ ОДНА!!!!!!! Я одинока, но любима, Смеюсь,когда так хочеться рыдать. Я сильная, но так легко ранима, Я забываю, чтобы не прощать. Я ненавижу ложных обещаний И от реальности скрываюсь я в мечте. Я говорю, хотя боюсь признаний, Ловлю улыбки,зная,что не те. Я говорю «люблю»,когда теряю, Но так боюсь мгновенье упустить, Чужих людей всегда легко прощаю, Но самых близких не могу простить. Когда мне больно – просто улыбаюсь, Я забываю часто имена… И навсегда я ухожу, но не прощаюсь. Всегда среди друзей, но я одна. Я слабая, чтобы принять решенье, Но сильная, чтобы сама решить. Я разбиваю сердце за мгновенье И заставляю с этим себя жить. Когда легко – я сложность выбираю И опрометчивость почти моя сестра. Я не хочу, но часто отпускаю. Не говорю я важные слова. Я не умею врать, но и не верю Ярким улыбкам и чужим «люблю». Переживаю каждую потерю И поздно слишком о прощении молю. Меня понять легко, но слишком сложно Заставить меня ближе подпустить. Я гордая, где это невозможно, Но я умею искренне любить!

Умеренные

Католицизм

семья и дети

доброта и честность

компромиссное

компромиссное

Любимый сынок