Виталий Костинский - место жительства и мобильный номер

Немецкий язык, история

Roxette, Frank Sinatra, Lui Armstrong (вообще весь jazz), Nautilus Pompilius

"Храброе сердце", "Гладиатор", "Крепкий орешек 1-4", " Рокки 1-6"

"Три товарища" Ремарка, "Будденброкки" Томаса Манна

Прятки

Человеку надо мало: чтоб искал и находил. Чтоб имелись для начала Друг - один и враг - один... Человеку надо мало: чтоб тропинка вдаль вела. Чтоб жила на свете мама. Сколько нужно ей - жила... Человеку надо мало: после грома - тишину. Голубой клочок тумана. Жизнь - одну. И смерть - одну. Утром свежую газету - с Человечеством родство. И всего одну планету: Землю! Только и всего. И - межзвёздную дорогу да мечту о скоростях. Это, в сущности, - немного. Это, в общем-то, - пустяк. Невеликая награда. Невысокий пьедестал... Человеку мало надо. Лишь бы кто-то дома ждал. (Роберт Рождественский) Не надо печалиться - Вся жизнь впереди. Вся жизнь впереди, - надейся и жди! (Роберт Рождественский) Филология - это умение медленно читать. (Ницше) Люди бедные потому, что они не хотят быть богатыми. (Генри Форд) Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами. Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі… Як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових, в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих. Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину… Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну… Любіть у труді, у коханні, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею! Влодимир Миколайович Сосюра 1944

Умеренные