Наталя Хованець - место жительства и мобильный номер

Поезія, цікаві фільми і книжки, музика, фотографії, спорт

ТАРТАК БУМБОХ, Друга ріка, Океан Ельзи, Земфіра, Сплин, Би-2, Диана Арбенина, Coldplay, Ночные снайперы, Ария, Король и шут

"Хенкок", "Доктор Хаус", "Хатіко", "Втеча з Шоушенку", "Форест Гамп", "Амелі", "Нова земля", "хулігани", "Сутенер", "1+1", " Властелин колец" - всі частини, "Люди Х", "Джон Картер".

тепер немає часу на телевізор

Джек Лондон, Теодор Драйзер, Вільям Теккерей, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Брэм Стокер, Пауло Коэльо, Анна Гавальд.

Код да Вінчі, Stil Life, ETERNITY WARRIORS- всі частини

Любила сухе вино, пила у фаст-фудах чай – індійський, мов океан, чорний, як власна білизна. Лежала на теплому спальнику – оголена, мов дроти, тиха, наче вода, сонна, ніби артерія. вона ще не може просто померти зализує рани наче конверти чистить зуби мов табельну зброю і засинає поруч з тобою я закохана в егоїста років двісті,а може й триста егоїстка для егоїста варить каву,готує їсти він мовчить про своє курить люльку в кімнаті я пишу йому вірші трохи сонні й патлаті він відкриє вікно і запрошує сісти ми разом так давно років двісті чи триста скільки бу́ло світанків парасоль без дощів він готує для мене найсмачніші борщі я печу йому тортик із казок та історій хоч й давно на солодке в нас стоїть мораторій він любить весну Штрауса і віскі у нього смак на золото й вино його жінки до мене всі слухняні кішки а він обрав мене мені ж на зло я не вписуюся в портрет його ідеалу надто сентиментальна нестримна жива люблю осінь,морозиво каву забуваю казати потрібні слова я закохана в егоїста років двісті, а може й триста егоїстка для егоїста варить каву готує їсти.

*** Коли вона повернулась, ближче вже до зими, всі свої літні речі вимінявши на квиток, в теплих її кишенях ховались портові дими, а кров мала колір висушених трояндових пелюсток. І я гортав її книги в перці, кориці й вині, і слухав собі неуважно, як вона залива, і як виростають у темряві, зріючи на глибині, чорний камінь вугілля, зелена рослина трава. І сонце повільно скочувалось під тиском своєї ваги, і вона розсипала борошно, мов дзвінкий порошок, і чекала кожного вечора коли вже підуть сніги, але сніг, на відміну від неї, так тоді й не пішов.

Умеренные

личное развитие

юмор и жажда жизни

негативное