Віталій Колос - место жительства и мобильный номер
-
Фотографии:
-
Друзья:
209 друзей 21% (+44)
-
ID:
10252696
-
Дата рождения:
24.06.1982
Популярность 0%
- Описание профиля
-
Анализ профиля Віталій Колос 24 июня 1982 в ВКонтакте дает понимание его жизни в Николаев. От альбомов с фото и видео до обсуждения последних статусов и отзывов, узнайте всю информацию, которую вы хотите знать о его интересах и друзьях.
Основная информация
Домен
vitalmaque
Имя
Віталій
Фамилия
Колос
Отчество
maque
Пол
мужской
Родной город
село Новокрасне
Контактная информация
Страна
Украина
Город
Николаев
Сайт
http://maque.org.ua/, http://nkrasne.wordpress.com/
Личная информация
Обучение
ННУ им. Сухомлинского
Интересы
Україна, іноземні мови, веб-дизайн
Любимая музыка
http://molode.com.ua/
Любимые фильмы
"Достукатись до небес"
Любимые книги
"БЖД" С.Ушкалова
Любимые игры
Волейбол
Любимые цитаты
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той проклятий тиждень і день,
оли ми, українці, забули, що ми українці?
І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні - таки український народ,
А не просто населення, як це у звітах дається.
І що хміль наш - у пісні, а не у барилах вина.
І що щедрість - в серцях, а не лиш у крамничних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край - територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас - Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитайте у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чим солодший од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога.
Українці мої! То вкраїнці ми з вами, чи як?
Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у думах смиренністю "меншого брата"?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони теж - не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
Я вже й сам ладен мовить: "Воно тобі треба?.. Стерпи!"
Тільки ж хочу, вкраїнці, спитати у вас нелукаво:
Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи?
Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?
То хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря,
І хіба не зотліє на тлін українство між нами,
Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря
Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?
Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до Ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна...
В.Баранов
О себе
я це я
Жизненная позиция
Политические предпочтения
Умеренные
Мировоззрение
вірю (православний християнин)
Отношение к курению
нейтральное
Отношение к алкоголю
нейтральное
Поиск Віталій Колос ВКонтакте
Найти